Купив малечі книгу з віршами від “Абабигаламаги”. Хороша книга: поліграфія симпатична, картинки тонкі, і вірші непогані. Читали-листали, і зачепилося око за “Дім, який збудував собі Джек”. Підписаний він так: “Переспів за англійським мотивом Івана Малковича та Юрія Андруховича”.
Відкриваємо текст і читаємо:
Це хатка, яку збудував собі Джек.
Це сад і город.
А це сонях, як сонце,
який заглядає до Джека в віконце,
до хатки, яку збудував собі Джек.
А це ось комора.
В коморі – пшениця,
яку викрадає хитрюща синиця,
і вже не печеться смачна паляниця
у хатці, яку збудував собі Джек.
[…] повністю тут https://detskie-stihi.livejournal.com/55689.html
А ось англійський оригінал:
This is the house that Jack built.
This is the malt
That lay in the house that Jack built.
This is the rat,
That ate the malt
That lay in the house that Jack built.
[…] повністю тут https://www.pitt.edu/~dash/type2035.html…
А звідки ж ці красиві деталі? Звідки пшениця замість солоду, а синиця – замість щура?
МАРШАКА – В СТУДІЮ!!!
Нехитрий аналіз показує, що “переспів” Малковича-Андруховича зроблено з переспіву Маршака, який досить далекий від оригіналу. Українські автори, імовірно, оригінал в очі не бачили.
Текст Маршака – тут https://deti-online.com/…/dom-kotoryy-postroil-dzhek/. Кому лінь самому порівнювати, читайте:
1. ДОВЖИНА І ЗМІСТ ТЕКСТУ:
- оригінал: 12 циклів
- Маршак: 9 циклів
- Малкович+Андрухович (далі УА): 9 циклів
Цикли утворені такими елементами (ознака + суб’єкт + дія + об’єкт):
- оригінал: хата – солод лежить у хаті – пацюк їсть солод – кіт убиває пацюка – пес мучить кота – однорога корова вдарила рогами пса – сумна дівчина доїть корову – чоловік-голодранець цілує дівчину – поголений і пострижений пастор женить чоловіка й дівчину – півень співає уранці й будить пастора – фермер сіє зерно, що годує півня (можливе продовження, наприклад – кінь та хорт, та ріжок належать фермеру)
- Маршак: хата – пшениця лежить в коморі – весела синиця краде пшеницю – кіт лякає і ловить синицю – пес без хвоста за комір трясе кота – безрога корова хвицьнула старого пса – сива і строга бабуся доїть корову – ледачий і товстий пастух лається з бабусею – два півні будять пастуха
- УА: хата – сонях заглядає у вікно хати – пшениця лежить у коморі – хитрюща синиця краде пшеницю – сміливий кіт хоче зловити синицю – пес без хвоста гавкає на кота – ряба і рогата корова хвицьнула пса – старенька й горбата бабуся, яку любить корова – сонний пастух, якого картає бабуся – блоха кусає пастуха
Маршак значно скоротив текст, прибравши 2 “соціальні” цикли, у яких діють волоцюга у дранті старому (man all tatter’d and torn) та панотець, поголений чисто (priest all shaven and shorn). І прибрав кільцюючий фінальний цикл, у якому фермер сіє зерно, яке повертає нас на початок тексту. І точно так само зробили автори українського “переспіву”. Маршака зрозуміти можна: він робив дитячий текст у власні манері. Але чому скоротили текст українські перекладачі – і чому точно так само?
Бачимо, що циклоутворюючі елементи тексту Малковича-Андруховича дуже близькі до Маршака і так само далекі від оригіналу. Наприклад, де в оригіналі дівчина, в обох перекладних текстах бабуся. Замість солоду – в обох пшениця, замість щура – синиця. Замість голодранця – пастух (у оригіналі нема вказівки, що він пасе корову!) Деякі деталі взято з Маршака дослівно: пес без хвоста (в оригіналі просто пес), кіт ловить синицю (в оригіналі – убиває).
2. РОЗМІР І СТИЛЬ
Маршак тяжіє до 4-стопного амфібрахія, український варіант також. Англійський текст має тонічні наголоси.
Текст Маршака багатий деталями, він намагається прикрасити кожну дійову особу та дію (пес не просто ловить чи мучить кота, він його “за шиворот треплет”). В цьому йому вторить український варіант. А ось оригінал має деталі лише у людей і корови, а дії прості у всіх циклах: https://prnt.sc/zukynu
ВИСНОВОК:
1. Текст Малковича – Андруховича є не переспівом англійських мотивів, а близьким до тексту перекладом вірша Маршака. Тобто вторяк вторяка.
2. Автори зберегли авторський стиль російського тексту, не додавши свого – і не наблизившись до оригіналу
3. Відсутність вказівок на Маршака, рівно ж присвоєння собі переспіву – це крайня недобросовісність перекладача, редактора і видавця. Фу таке робити.
Втім, історія нагадує “Енеїду” Осипова, яка була містком між Вергілієм і Котляревським. Але текст останнього набагато сильніший за Осипова. А от у випадку “Джека” так сказати не можна.
БОНУС: знайшов два переклади, російською та українською, ближчі до оригіналу.
Українською: Мокровольський https://www.ukrlib.com.ua/books-zl/printoutof.php?id=272…
Російською: Іваницький https://snob.ru/profile/29947/blog/112383
Але Мокровольського все одно притягує зірка Маршака: замість голодранця у нього ” пастушок, що спрожогу Поцілував небогу”, а цикл з панотцем випущено.
За це ми Самуїла Яковича і любимо!