Пивбар "У Архіваріуса"

Віслюк, що задумливо жує троянди 2.0

Автор: Тарас Фасоля

Вічні підлітки Любка Дереша

Любко Дереш наближається до образу Андрєя Губіна української літератури. Нова книга «Миротворець», усупереч обіцянкам показати «іншого» автора, засвідчила, що вийти з орбіти тінейджерського мислення непросто, навіть замахнувшись на складні теми. РЕЦЕНЗІЯ

Ось “хатка, яку збудував собі Джек” у перекладі Малковича. А з хатки стирчать ноги Маршака, бо перекладали наші явно з російської.

Замість творити світ та виписувати біографії, Сюзанна Кларк просто розповідає про магію як про норму, звичайний та невід’ємний елемент світу. Події не є етично зумовленими, чи наслідком якихось складних зв’язків у світі – вони просто стаються. Хто сказав “міф”?

Читач познайомиться у розділі з мемуаристом XVIII століття, гурманом-гульвісою Яковом Марковичем – лубенським полковником та генеральним підскарбієм та дізнається про лукулівський розмах гетьманських учт, пристрасть старшини до заморських морепродуктів та вишукані рецепти настійок та водок – ароматних дистилятів.

Співомовка (приказка) Степана Руданського “Вовки” (“Та за мною через став аж сто вовків гналось!”) – вічний хіт шкільної самодіяльності. Не дивно, що “Абабагаламага” включила текст в розкішну ілюстровану антологію “Улюблені вірші”. Катерина Штанко дотепно його проілюструвала – брат-боягуз із тексту…

Прочитав “Фріланс здорової людини” від Тані Гонченко, аж захотілося написати відгук – бо сам з фрілансерами працював багато, плідно і часом успішно. І сам фрілансив у часи відпливу. Підзаголовок – “100500 лайфхаків від замовників і виконавців”. Надихає і зачіпає. Отже,…

Повернутись вверх