Сучасне міське фентезі “Лазарус” від Світлани Тараторіної – містика стародавнього Києва. Сюжет твору, рецензія
Розбираємо восьмий роман сучасного українського прозаїка Богдана Коломійчука. Про що цей текст. Сюжет, герої, історичні промахи.
Любко Дереш наближається до образу Андрєя Губіна української літератури. Нова книга «Миротворець», усупереч обіцянкам показати «іншого» автора, засвідчила, що вийти з орбіти тінейджерського мислення непросто, навіть замахнувшись на складні теми. РЕЦЕНЗІЯ
Корисний зміст тексту можна вкласти у півтора рядки (а відносно книги це дуже багато, там є цілі сторінки порожньої породи).
Ось “хатка, яку збудував собі Джек” у перекладі Малковича. А з хатки стирчать ноги Маршака, бо перекладали наші явно з російської.
Замість творити світ та виписувати біографії, Сюзанна Кларк просто розповідає про магію як про норму, звичайний та невід’ємний елемент світу. Події не є етично зумовленими, чи наслідком якихось складних зв’язків у світі – вони просто стаються. Хто сказав “міф”?
Читач познайомиться у розділі з мемуаристом XVIII століття, гурманом-гульвісою Яковом Марковичем – лубенським полковником та генеральним підскарбієм та дізнається про лукулівський розмах гетьманських учт, пристрасть старшини до заморських морепродуктів та вишукані рецепти настійок та водок – ароматних дистилятів.
Співомовка (приказка) Степана Руданського “Вовки” (“Та за мною через став аж сто вовків гналось!”) – вічний хіт шкільної самодіяльності. Не дивно, що “Абабагаламага” включила текст в розкішну ілюстровану антологію “Улюблені вірші”. Катерина Штанко дотепно його проілюструвала – брат-боягуз із тексту…
Прочитав “Фріланс здорової людини” від Тані Гонченко, аж захотілося написати відгук – бо сам з фрілансерами працював багато, плідно і часом успішно. І сам фрілансив у часи відпливу. Підзаголовок – “100500 лайфхаків від замовників і виконавців”. Надихає і зачіпає. Отже,…